Трійця: День народження християнської Церкви, або ж Зелені свята

4 June, 2017 - 12:12

Сьогодні усі християни, як східного обряду (православні та греко-католики), так і західного – святкують День святої Трійці.

Трійця, або як кажуть здавна в народі Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкують її завжди у неділю сьомого тижня після Пасхи, нагадує Укрінформ.

У книзі Діянь апостолів ідеться, що через 50 днів після воскресіння Христа Божа Мати, апостоли і учні Христа зібралися разом. Вони очікували обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. З шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум’я (до речі, давньоєврейською «дух» і «вітер» - тотожні). Після цього апостоли заговорили різними мовами, чим дуже здивували оточуючих.

Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім’я Бога і проповідувати християнство по всьому світу. Власне тому хрещення учнів Христа Святим Духом вважається Днем народження християнської Церкви.

За християнським ученням, саме Святий Дух освячує Церкву і об’єднує віруючих, даючи їм можливість долучитися до Бога. Дар Святого Духа, котрий отримали апостоли в день П’ятидесятниці, всі віруючі отримують через таїнства хрещення і миропомазання.

Свято П’ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

П’ятидесятницю почали широко відзначати ще із IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).

Цього дня у храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, а ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Пасхи лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…»

Напередодні П’ятидесятниці, у суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи (задушне).

У понеділок же ж святкують День Святого Духа.

До слова, оскільки богослужінню Церкви притаманна своя кольорова гама, яка допомагає передати смисл церковних подій, то колір Трійці – зелений. Він символізує вічне життя і є кольором третьої іпостасі Трійці – Святого Духа, що дає життя по волі Бога Отця за участю Бога Сина. Зеленню прикрашаються храми, зеленого кольору є й вбрання священиків.

Тиждень після Трійці називається першою седмицею після П’ятидесятниці і під час нього не постують. Закінчується ж він неділею Всіх Святих і заговинами на Петрів піст, який цього року буде тривати з 12 червня по 12 липня.

В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов’язаним із природою, світом живих і померлих.

Це свято в народі ще називають Русальним тижнем. Пов'язаний він з язичницьким ритуалом, коли люди переодягалися у вільні наряди, голову прикрашали яскравим вінком, танцювали і дякували матінку природу за всі його благодіяння. За давнім повір'ям у ці дні річок і озер виходять русалки, катаються на гілках дерев і наглядають за людьми.

Трійця – надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні – свої. Можна згадати і «завивання вінків», і «русалії» («русальський тиждень»), і обряд «водіння Тополі» на Полтавщині, «водіння Верби» на Чернігівщині чи «Куста» на Поліссі, і обряд поминання покійників «діди» тощо.

На Трійцю раніше було прийнято свататися. Дівчата вбирались у найкращі свої строї, гуляли  селом, видивляючись нареченого. Багато хто вважав, що ті, хто засватався на Трійцю, будуть жити довго і щасливо.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».

Новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.